7 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на установах, підприємствах, організаціях усіх форм власності строком на 2 роки. Такий вирок винесено працівнику СТО, який, будучи напідпитку, самовільно заволодів автомобілем клієнта та розбив його, потрапивши у ДТП.
Як вбачається з матеріалів вироку, історія трапилася ще у 2014 році. Потерпілий пригнав автомобіль Volkswagen Amarok на станцію техобслуговування, оскільки машина перебувала у користуванні за договором лізингу, який передбачав обслуговування та ремонт на визначеній СТО. За показами чоловіка, раніше він неодноразово вже користувався послугами цієї станції. Того дня загнав свій автомобіль в бокс на прийомник та залишив технічний паспорт, ключі та сервісну книжку в салоні автомобіля на пасажирському сидінні. Акту прийняття автомобіля та будь-яких інших документів оформлено не було. А вже на вихідних потерпілий дізнався, що його машина потрапила у ДТП і повністю розбита, сума пошкодження оцінена у 345 136 гривень 67 копійок. За кермом був працівник СТО, який за даними поліції, перебував у стані алкогольного сп`яніння.
У суді обвинувачений твердив, що власник автомобіля є його знайомим, особисто передав ключі та документи, попросивши протестувати машину та виявити поломку. Після тестування машини, чоловік не повернув її на станцію, а лишив під під’їздом свого будинку. Рано-вранці неділі на прохання родичів перевезти речі, поїхав на автомобілі Volkswagen Amarok в район Митниця м. Черкаси, повертаючись назад, потрапив в ДТП. Чоловік переконував, що алкоголь того дня не вживав. Стверджував, що мав право їздити на машині, оскільки усно домовився про це з власником, мав ключі та техпаспорт. Однак такі твердження, на думку колегії суддів, є нічим іншим, як обраною тактикою захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення та спростовуються матеріалами кримінального провадження.
Соснівським районним судом м.Черкаси обвинуваченого визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України (незаконнне заволодіння транспортним засобом) та призначено покарання у вигляді семи років позбавлення волі без конфіскації майна.
Проте, ухвалюючи вирок, Соснівський районний суд м.Черкаси не приєднав невідбуту частину це покарання за вироком Черкаського районного суду, а визначив виконувати його самостійно. Вказаний злочин чоловік здійснив у період іспитового строку. Так, раніше Черкаським районним судом його було засуджено до позбавлення волі на 2 роки з іспитовим строком на 1 рік та позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на установах, підприємствах, організаціях усіх форм власності строком на 2 роки.
У зв’язку з неправильним застосуванням ЗУ «Про кримінальну відповідальність», Черкаський апеляційний суд скасував вирок першої інстанції в частині призначеного покарання та ухвалив в цій частині новий вирок.
Таким чином, обвинуваченому за сукупністю вироків частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 15.08.2013 та остаточно визначено покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на установах, підприємствах, організаціях усіх форм власності строком на 2 роки.
В решті вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 квітня 2019 року залишено без змін.
Вирок суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня його проголошення.
_03_03.png)
