Земельна ділянка сільськогосподарського призначення, отримана іноземцем у спадщину та не відчужена ним протягом року, підлягає конфіскації за рішенням суду. Додаткові угоди до договору оренди такої земельної ділянки, укладені іноземним громадянином як орендодавцем, є нікчемними, оскільки порушують публічний порядок і суперечать законодавчій забороні іноземцям бути орендодавцями таких земельних ділянок.
Громадяни іншої держави, успадкувавши право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, не відчуживши її протягом року, втрачають право власності на неї, така земельна ділянка підлягає конфіскації на користь держави, а договори оренди – припиненню, адже в цьому випадку права попереднього власника та обов’язки третіх осіб на цю землю не можуть перейти до нового власника земельної ділянки.
Додаткові угоди до договору оренди порушують публічний порядок, оскільки стосуються землі, що є національним багатством, передача іноземцем якої в оренду заборонена законом, тому ці правочини є нікчемними.
Закон забороняє іноземцям, особам без громадянства та іноземним юридичним особам передавати землі сільськогосподарського призначення у власність та вимагає, щоб такі особи, які отримали землю у спадщину, відчужили її протягом року. Якщо цього не сталося, право власності припиняється шляхом конфіскації за рішенням суду.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).